Як вберегтися від водно-нітратної метгемоглобінемії
Водно – нітратна метгемоглобінемія - це захворювання, яке пов’язане зі споживанням питної води, в якій вміст нітратів складає більше ніж 50 мг/дм3.
За даними ВООЗ, 25% населення планети постійно перебуває під загрозою хвороб, пов’язаних зі споживанням недоброякісної питної води. Для України та Полтавської області забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи. Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання. І якщо в Європі вже давно відмовилися від вживання води з колодязів, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.
Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьо-зелених водоростей тощо).
На жаль, заходи з покращення якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень. Перш за все, це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 50 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак, лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний вміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.
Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема, це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки. Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу. Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах та приватному секторі, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять немовлята, віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.
З метою запобігання негативного впливу нітратів на здоров’я населення та виникнення отруєнь і захворювань, необхідно:
- за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук;
- не використовувати воду з колодязів та каптажів джерел для приготування сумішей для дитячого харчування;
- територію поблизу колодязя, каптажу утримувати в чистоті, організовувати відведення поверхневого стоку;
- в радіусі 50 м від колодязя, каптажу не здійснювати миття транспорту, водопій тварин, не влаштовувати водоймища для водоплавної птиці;
- помірковано застосовувати органічні добрива, агрохімікати та інші хімічні препарати;
- дотримуватись гігієнічних вимог облаштування та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо них глиняного замка, облаштування колодязя навісом, кришкою, загальним відром тощо);
- своєчасно чистити і дезінфікувати колодязі. Дезінфекцію колодязя з профілактичною метою слід проводити навесні та восени;
- після проведення очистки і дезінфекції води звернутися до акредитованої лабораторії для повторного відбору взірців води та проведення досліджень;
- у тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращилася, використовувати її для питних потреб забороняється;
- пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39—86%.
Миргородське районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області