Комишнянська громада

Полтавська область, Миргородський район

Бактеріальний опік- небезпечне захворювання плодових садів.

Дата: 27.02.2024 09:22
Кількість переглядів: 39

   Серед хвороб рослин, що занесені до «Переліку регульованих шкідливих організмів, обмежено поширених в Україні», бактеріальний опік плодових (збудник – бактерія Erwіnia amylovora (Burill) Winslow et al.) без перебільшення можна вважати найважливішою і найнебезпечнішою, адже господарями збудника бактеріального опіку є понад 170 видів рослин із 28 родин. Існує список А2-карантинні організми, поширені на території України. До нього занесено Бактеріальний опік плодових. Найчастіше уражуються рослини родини розоцвітих (Rosaceae). Цей патоген за короткий проміжок часу здатен знищувати плодові насадження на значних площах, що становить реальну загрозу для великих промислових яблуневих і грушевих садів, а також плодорозсадників. Сприятливі кліматичні умови для розвитку хвороби й існування дикорослих рослин-господарів створюють серйозну небезпеку для Середземноморського регіону. Збитки, яких хвороба може завдати в екосистемах регіону, непередбачувані.В Україні хвороба відома з 1999 р., коли її вперше виявили в Чернівецькій області.Карантинні режими щодо бактеріального опіку плодових встановлені в господарствах Волинської, Кіровоградської ,Рівненської ,Вінницької , Львівської областей.

    Опік квітів – перша типова ознака прояву бактеріального опіку, що зазвичай з’являється навесні в період цвітіння плодових дерев.

    У груші уражаються незрілі плоди, які набувають чорного забарвлення Уражені органи груші, кизильнику, глоду стають чорними, в яблуні та черешні — червонувато-коричневими. Симптоми проявляються спочатку на верхівках пагонів, потім хвороба поширюється вниз і дуже швидко може охопити все дерево й призвести до його загибелі. Бактерії уражують тканини кори, лубу, камбію, але не проникають в деревину і судини. На корі гілок і пагонів утворюються виразки, розміри яких дуже швидко збільшуються. У місцях виразок кора розм’якшується, стає водянистою, здувається через значний приплив рідини, на поверхні з’являються краплі молочно-білої рідини, яка з часом під дією мікроорганізмів набуває темно-бурого забарвлення (містить величезну кількість бактерій). Виділення ексудату є характерною ознакою, що відрізняє опік від інших бактеріозів, що уражують плодові дерева. Основними переносниками збудника на невелику відстань є комахи-запилювачі (бджоли, оси, мухи, джмелі, попелиці, галиці, тощо). Збудник захворювання відносно стійкий до умов зовнішнього середовища. Встановлено, що на сонячному світлі в краплинах ексудату бактерія гине лише через 22 год, а без світла зберігається в ексудаті понад два місяці. За сприятливих умов у ґрунті бактерії зберігають свою життєздатність не більше 38 днів, у зрізаних пагонах залежно від умов – 3–29 днів.

    Карантинні заходи

-забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів з країн, де зареєстровано захворювання; 

-обов’язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза; 

- для вчасного виявлення захворювання необхідне обстеження посадок у період цвітіння та достигання плодів.

   Агротехнічні заходи

 сильно уражені опіком плодових поодинокі плодові дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці;

 при незначному ураженні окремих гілок опіком плодових проводять п’ятиразовий обробіток в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною;- бордоська рідина неефективна проти бактеріального опіку, оскільки збудник захворювання не грибок, а бактерія – Erwinia amylovora. Для лікування застосовувати антибіотики, наприклад – «Ампіцилін», 1 ампула на 6-8 л води, обприскати, повторно через 3-4 дні. Одночасно обробляють фунгіцидами широкого спектру дії, наприклад Топсин-М, оскільки захворюваність на бактеріальний опік часто поєднується з грибковими інфекціями.

 у період спокою пізно восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25 см від місця ураження, старих — на відстані 10-15 см;

 як профілактичний захід рекомендується проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом інфекції;

 при закладанні нових садів необхідно вибрати стійкі сорти;  проводити боротьбу з комахами-переносниками.

Державний фітосанітарний інспектор Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області С. Надтока


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь